Пожежна сигналізація

Пожежна сигналізація буває:

• променева, за якої кожен повідомлювач приєдну­ється до окремої пари проводів;
• кільцева, де всі повідомлювачі приєднуються до одного загального проводу (кільця).

Пожежні повідомлювачі можуть бути автоматичні та руч­ні. Автоматичний повідомлювач — це прилад оповіщення, який реагує на характерні ознаки пожежі: дим, радіаційне випромінювання, підвищення температури. Радіоізотопний повідомлювач реагує на ультрафіолетове випромінювання. Димові повідомлювачі працюють на фотоелементах або іоні­заційних камерах.
Ручний пожежний повідомлювач — це повідомлювач, який приводиться в дію ручним способом. Всі пожежні по­відомлювачі з'єднані лініями зв'язку із пожежним прий­мальним пультом. Пульт постійно контролює справність пожежних повідомлювачів і ліній зв'язку (обрив, корот­ке замикання, несправність або відсутність пожежного повідомлювача).
У випадку спрацьовування пожежного повідомлювача від пожежі на пульті вмикається внутрішня світлова і звукова сигналізація «Тривога».
Якщо є зв'язок пожежної станції з пожежною части­ною, сигнал «Тривога» подається автоматично і до пожеж­ної частини. У населених пунктах, на підприємствах, орга­нізаціях є телефон ний зв'язок з пожежною частиною, який входить до системи пожежної сигналізації.

Організаційні та технічні протипожежні заходи

Пожежна безпека — це стан об'єкта, за якого виключає-11,ся можливість пожежі. У разі виникнення пожежі вживаю-і ься необхідні заходи щодо усунення негативного впливу не-псіпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.
Протипожежний режим — це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуата­ції об'єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.
Пожежна безпека на об'єктах народного господарства іабезпечується організаційними, технічними заходами і про­типожежним захистом.

Другие статьи: